Боровський Олександр (1896—1972), учасник громадянської війни. У 1948—1954 рр. — головний бухгалтер РУ ім. Дзержинського, з 1954 займався громадською роботою. Нагороджений орденом ЛенінаK0злов Микола (1926—1983), Герой Радянського Союзу (1944), генерал-лейтенант т/в. Відзначився в peйді 24.10.1943 на Кривий Ріг, у складі роти увірвався в стару частину міста, протягом 8 годин вів нерівний бій, вивів танк з оточення. Олейников Віктор (1915—1985), видатний організатор гірничої справи Кривбасу 50—70-х. Сприяв розвитку залізорудного басейну, будівництва житла в Кривому Розі, його ім’ям названа вулиця.

Кривий Ріг

Криви́й Ріг — місто вДніпропетровській області; найбільше місто України, яке не є обласним центром^[4]. Населення близько 642 тис. мешканців, а разом ізКриворізькою агломерацією ця позначка сягає мільйона осіб. Відстань до обласного центру становить 146 км (автошляхом Н11). Довжина міста становить 126 км^[5], відстань між крайніми точками по прямій — 66 км.

Розташований на березі річок Інгулецьі Саксагань, Кривий Ріг був заснований у 1775 році козаками. Військове поселення до 1860 було включене доХерсонської та Катеринославськоїгуберній. Регіон почав зростати на рубежі 1880-х років. УрбанізаціяКривого Рогу не була запланованою;французькі та англійські інвестиції^[6]були залучені бумом у металургії та гірничодобувній промисловості, відкриттям багатих родовищ залізної руди. Будівництво Катерининської залізниці для транспортування руди наДонбас перетворило Кривий Ріг у велике місто, цей статус він отримав у1919 році^[7]. У 1934 році побудованоКриворізький металургійний завод(нині АрселорМіттал Кривий Ріг), найпотужніше з понад 500 підприємств регіону^[7][8]. В наш час місто є великим індустріальним та культурним центром України.